The Twilight Forest [1.21.1] [1.20.6] [1.20.4] [1.20.2] [1.20.1]

«Мистеръ Лаунтчеръ и Дырка въ Луну»
Куплетъ 1:
Я проснулся въ парашѣ — въ ней плавалъ китъ,
А на шконкѣ сидѣлъ гробъ и шепталъ: «Пріветъ!»
На подушкѣ лежала баланда з воскрєсенья,
Я черпнулъ — а оттуда вонзилось прозрѣнiе.
Всталъ прапорщикъ, какъ колоколъ голый,
И заоралъ: «Чизасъ! Всё, Лаунтчеръ, ты доленъ!»

Припѣвъ:
Саундтресъ! — запѣлъ унитазъ,
Я въ нёмъ увидѣлъ свой школьный класъ,
Все были кенты, но с лицами крысъ —
И я засмѣялся, пока не повисъ...

Куплетъ 2:
Разпустилъ парашу, и она мне сказала:
«Я — мать твоя, сынъ, но ты выбралъ кинжала...»
Петухи на потолкѣ танцуютъ ча-ча-ча,
А в углу сидитъ ГУЛАГъ, весь въ обличьи бича.
Я пытался забиться в швабру, какъ норку,
Но швабра сказала: «Ты въ хронѣ, братъ, ты въ порку!»

Припѣвъ:
Чизасъ! — зарыдала стѣна,
По ней покатился черепъ безъ хребта,
Онъ говорилъ: «Мы же были звёздами въ зоне...»
А потомъ началъ ссать на гармошкѣ Симонѣ...

Куплетъ 3:
Лаунтчеръ вскрылъ себе лобъ ложкой,
Туда залезла парта из школы, с кошкой.
Онъ закричалъ: «Тюрьма — это матрица-сонъ!»
И поджёгъ кипятильникомъ весь коридонъ.
И пошёлъ по этапу сквозь радугу ада,
Тамъ грибы давали пять, но требовали сдачи з напалма.

Финалъ:
И тогда въ мозгу у него щёлкнулъ звукъ —
Цепь порвалась, и онъ вмазалъ себя въ кругъ.
Пляшетъ зона, летитъ мандражъ —
Саундтресъ! Чизасъ! Миръ — буреломъ и куражъ!

🪓 II. Славні дні і перший Чізас
У залах пивних, де мед лився рікою,
Лаунтчер сидів, як король, одинокий.
Аж тут — прокляття: впала сосиска,
Просто в болото, в калюжу із присмаком жаху.

«ЧІЗАААС!» — вигукнув він, мов вождь серед бою,
І гори здригнулися, вовки зупинились,
Навіть Один повернув своє око:
«Що це за звук? Я не чув такого.»

З тих пір ім’я його — Лаунтчер Чізасний,
І навіть скальди про нього співали у тиші.

🏛 IV. Пісня Друга: Прихід Саунтреса
Та ось над світом впала тиша,
Не чутно вже плачу, ні навіть сміху.
Це не спокій — це саунтрес прийшов,
Мов тінь під лід, як холодний покров.

ЛАУНТЧЕР (пошепки):
…Саунтрес… Це край…
Навіть чізас вже мовчить, як неживий край.

Сидить Містер, дивиться в стелю,
Немає ні мемів, ні світла, ні грошей.
Лиш саунтрес дихає тихо в кімнаті,
Як давнє прокляття на древній печаті.

🖤 Від Містера Лаунтчера: Чізас і Саунтрес
Я — Містер Лаунтчер, з того світу гість,
Тут біль і темрява — мій вічний хрест.
Чізас у грудях, хоч я вже не живий,
Цей крик душі — не став він легший, ні.

Чізас — це шрам, що душу рве вдвічі,
Хоч тінь я тепер, та біль не зник ніби.
Чізас — то голос із глибини пекла,
Що кличе назад, та двері замкнені навік.

Чізас — це сльози, хоч очей нема,
Чізас — та мить, що знову палить мене.
Я пам’ятаю — як я жив у страхах,
І цей чізас тягнеться крізь віки, в плачах.

Та потім прийшов мій вечір Саунтрес —
Тиша холодна, мов смерть у сутінках.
Саунтрес — це пустка, без болю і сліз,
Лише ніч і забуття — мої нові візи.

Чізас — я чув його навіть померши,
Саунтрес — мов тінь, що мене поглинула марно.
Я — Містер Лаунтчер, і мій сум глибокий,
Чізас і Саунтрес — вічні друзі мої.

🖤 Від Містера Лаунтчера: Чізас і Саунтрес
Я — Містер Лаунтчер, з того світу гість,
Тут біль і темрява — мій вічний хрест.
Чізас у грудях, хоч я вже не живий,
Цей крик душі — не став він легший, ні.

Чізас — це шрам, що душу рве вдвічі,
Хоч тінь я тепер, та біль не зник ніби.
Чізас — то голос із глибини пекла,
Що кличе назад, та двері замкнені навік.

Чізас — це сльози, хоч очей нема,
Чізас — та мить, що знову палить мене.
Я пам’ятаю — як я жив у страхах,
І цей чізас тягнеться крізь віки, в плачах.

Та потім прийшов мій вечір Саунтрес —
Тиша холодна, мов смерть у сутінках.
Саунтрес — це пустка, без болю і сліз,
Лише ніч і забуття — мої нові візи.

Чізас — я чув його навіть померши,
Саунтрес — мов тінь, що мене поглинула марно.
Я — Містер Лаунтчер, і мій сум глибокий,
Чізас і Саунтрес — вічні друзі мої.